Піклування про себе та інших.

Піклуватися про когось надзвичайно важливо. Турбота важлива скрізь – удома, у садку, на ігровому майданчику тощо. Для дітей і дорослих виявляти турботу – означає почуватися щасливими й захищеними і, крім того, доклавши певних зусиль у допомозі іншим людям, ставати кращими.

Результати численних досліджень і досвід батьків підтверджують, що діти від природи схильні виявляти турботу. 

Діти мають потребу бачити можливості для виявлення турботи й людей, котрі піклуються один про одного і здійснюють добрі вчинки. Це стає основою емоційної цілісності дитини. Також діти повинні бачити, як батьки піклуються один про одного.

Більшість з вас, батьків демонструє турботу про дітей у повсякденному житті. Згадайте, скільки разів на день ви запитуєте дитину: «У тебе все добре?» після того, як вона впала. Ми хочемо переконатися, що з дитиною не сталося нічого серйозного, намагаємося її заспокоїти за допомогою слів і ніжних дотиків. Ми робимо це інстинктивно, і це стає для дитини позитивним прикладом виявлення турботи. Питання про самопочуття, турботливий тон голосу, ніжні дотики – усього цього дитина вчиться у батьків. Вона завжди уважна до того, як батьки піклуються про неї і виявляють доброту.

Також діти вчаться турботливого ставлення на основі наслідування героїв книг, що їх їм читають батьки. Персонажі книг можуть бути для них прикладом дбайливого поводження. Діти порівнюють свою поведінку з вчинками героїв книг і роблять висновки, як потрібно і як не варто діяти в тих чи інших ситуаціях. Також, не піддаючи себе емоційному ризику, на основі книг дитина вчиться, що означає чинити погано або як почувається людина, з котрою повелися недобре. Іншими словами, коли дитина читає книги або це роблять її батьки, вона починає розуміти моральні цінності в безпечній обстановці.

Шаовні батьки,  допоможіть дитині зрозуміти, що піклування про іншу людину дає насолоду, і тому про людей варто турбуватися. Доброта, турбота й шанобливе ставлення до себе й до тих, хто навколо нас, допомагають нам вирішувати конфлікти і знаходити спільну мову один з одним. Ми запам'ятовуємо позитивні вчинки й добрі слова інших людей, краще пам'ятаємо емоції, викликані в нас тією чи іншою людиною, ніж її вчинки.

Доброта, яку діти перейняли в сім'ї, залишається з ними і в шкільні роки, і впродовж усього життя. Коли про дитину піклуються, вона вчиться піклуватися про інших, довіряти собі й тим, хто навколо, розвиває свої кращі якості.